Описано методи дослідження в гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики та лікування.

Представлены методы исследования в гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методах их диагностики и лечения.

Описано методику викладання основних розділів фізіологічного та патологічного акушерства. Наведено відомості про перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду, розглянуто їх ускладнення, методи діагностики та лікування уражень і патологій. Розглянуто питання невиношуваності та штучного переривання вагітності, наведено класифікацію аномалій пологової діяльності матки. Показано особливості перебігу вагітності та ведення пологів з великим плодом. Встановлено показання та порядок проведення операції кесаревого розтину. Охарактеризовано структуру та принципи роботи жіночої консультації, наведено методи ідентифікації вагітних високого пренатального та інтернатального ризику. Запропоновано питання для самоконтролю та завдання для позааудиторної роботи студентів. Розроблено ситуаційні задачі для контролю остаточного рівня знань.

Описана методика преподавания основных разделов физиологического и патологического акушерства. Приведены сведения о течении беременности, родов, послеродового периода, рассмотрены их осложнения, методы диагностики и лечения поражений и патологий. Рассмотрены вопросы невынашиваемости и искусственного прерывания беременности, представлена классификация аномалий половой деятельности матки. Показаны особенности течения беременности и ведения родов с большим плодом. Установлены показания и порядок проведения операции кесаревого сечения. Охарактеризована структура и принципы работы женской консультации, представлены методы идентификации беременных высокого пренатального и интернатального риска. Приведены вопросы для самоконтроля и задания для внеаудиторной работы студентов. Разработаны ситуационные задачи для контроля уровня знаний.

Описано методику викладання основних розділів гінекології. Наведено відомості про запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення репродуктивної функції, онкогінекологічну патологію, методи їх діагностики і лікування.

Описана методика преподавания основных разделов гинекологии. Приведены сведения о воспалительных заболеваниях женских половых органов, нарушениях репродуктивной функции, онкогинекологической патологии, методы их диагностики и лечения.

Цель исследования - разработка критериев дифференциальной диагностики и различных форм предменструальных расстройств (ПМР). Исследованы особенности гормонального и иммунного гомеостазиса, микробиология влагалища, состояние центральной и вегетативной нервной системы. Формами ПМР являются: предменструальный синдром и предменструальные дисфорические расстройства.

Стаття присвячена актуальним питанням лікування урогенітальних інфекцій у жінок із застосуванням у комплексній терапії препарату "Заноцин OD" ("Ранбаксі Лабораторіз Лімітед"). У процесі дослідження вивчено дію препарату у 45-ти жінок з урогенітальними інфекціями. За результатами дослідження, а також враховуючи дані літератури, зроблено висновок, що заноцин OD є ефективним та безпечним препаратом у комплексному лікуванні урогенітальних інфекцій. Висока ефективність препарату обумовлена особливим механізмом бактерицидної дії, широким спектром антимікробної активності, фармакокінетичними властивостями, які забезпечують тривалу підтримку високих концентрацій препарату, у тому числі внутрішньоклітинно, за зручного режиму застосування.

Обстежено 34 жінки з передменструальними симптомами (ПМС) (основна група), а також 10 здорових волонтерок. Для оцінки клінічних проявів застосувався менструальний дистрес-опитувальник (МДО) R.H. Moos. Під час первинного дослідження виявлено, що у клінічній картині ПМС превалювали порушення концентрації уваги та вегетативні розлади, відмічався високий рівень як особистісної, так і реактивної тривожності. У ході спостереження доведено, що застосування препарату "Магне-В6" як монотерапії у середньотерапевтичному дозуванні під час лютеїнової фази менструального циклу протягом 3 міс. у пацієнток із ПМС забезпечує швидку позитивну динаміку клінічної симптоматики поряд зі стабілізацією функціонального стану вегетативної нервової системи та зниженням психологічної дезадаптації. Патогенетична обгрунтованість, комплексна фармакодинамічна дія, а також безпека застосування препарату "Магне-В6" обумовлюють його високу клінічну ефективність під час лікування ПМС.

Враховуючи, що навколоплідні оболонки знаходяться у постійному контакті з вагінальною інфекцією, особливе значення має місцева терапія урогенітальних інфекцій (УГІ) у профілактиці невиношування вагітності (НВ). Слід зазначити, що особливістю збудників УГІ є їх часті асоціації з домінуванням умовно-патогенної флори. Тому найбільш ефективним є місцеве призначення препаратів комплексної дії. Проведене дослідження показало високу клінічну ефективність, добру переносимість препарату "Мератин Комбі" у комплексному лікуванні УГІ у вагітних. Таким чином, застосування препарату "Мератин Комбі" у вагітних з УГІ з групи високого ризику за розвитком НВ є перспективним для профілактики НВ і розвитку внутрішньоамніотичної інфекції.

Отмечено, что дефицит магния - одно из звеньев патогенеза предменструальных расстройств (ПМР). Гипомагниемия объясняет полиморфизм клинической картины, нарушение структурно-функционального состояния нервной системы и развития психопатологической составляющей в клинике ПМР.

З метою поглибленого вивчення ролі ендокринної системи в генезі передменструальних розладів (ПР) досліджено деякі біологічно-активні речовини (БАР) та метаболіти деяких гормонів. В результаті досліджень виявлено, що зміни рівнів сироваткових концентрацій досліджених БАР пояснюють поліморфізм клінічних проявів та патогенез дістрес-синдрому за різних форм ПР.

Проаналізовано особливості гістологічної будови плацент, одержаних від породіль із передчасним їх відшаруванням (30 зразків) та іншими асоційованими із тромбофіліями гестаційними ускладненнями (21), а також від жінок з неускладненим перебігом вагітності незалежно від способу розродження (22). Вивчено такі особливості ультраструктури плацент як порушення мікроциркуляції, компенсаторні та дистрофічні розлади, поширеність їх у різних зонах, у материнській та плодових ділянках. Показано, що специфічні гістологічні зміни у передчасно відшарованих плацентах відсутні, проте деякі ознаки свідчать про переважання ураження материнської частини плацентарного кровообігу. Доведено, що вищезазначені розлади є дифузними та представляють всі стадії розвитку порушення кровообігу, від свіжих крововиливів до атипово локалізованих скупчень фібриноїду, а такі ультраструктурні зміни вказують на провідну роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти та хронічний характер патологічного процесу.

Розглянуто основні питання етіології, діагностики та лікування трубно-перитонеального безпліддя. Запропоновано алгоритм терапії жінок з цією патологією. Відзначено важливість проведення лапароскопії як на першому етапі діагностики, так і впродовж всього курсу лікування. Показано, що запорукою ефективності терапії трубно-перитонеального безпліддя є своєчасне виявлення причин неплідності, послідовне проведення лікувальних заходів індивідуально для кожної безплідної подружньої пари із використанням сучасних ендоскопічних технологій.

Оцінено гормональний гомеостаз у жінок із безпліддям у випадку синдрому рефрактерних яєчників та їх виснаження. Виявлено, що для обстежених жінок із безпліддям характерні високі рівні гонадотропних гормонів, в цьому разі у пацієнток із синдромом виснаження яєчників відмічався низький вміст естрадіолу. Показано, що дані ультразвукового дослідження, лапароскопії з подальшою гістологічною оцінкою яєчникової тканини дозволяють уточнити діагноз та обрати оптимальну схему використання програм допоміжних репродуктивних технологій.

Проведено оцінку оваріального резерву та прогноз відповіді на контрольовану стимуляцію яєчників у жінок із синдромом резистентних яєчників (СРЯ). Детально з практичної точки зору розглянуто етапи ультразвукового та гормонального моніторингу фолікулогенезу в циклах моно- та суперовуляції в жінок із СРЯ.

Розглянуто характер змін у гормональному та імунологічному статусах жіночого організму в разі генітального ендометріозу. Зроблено оцінку клінічної ефективності й впливу на гормональний та імунологічний статуси різноманітними методами гормональної терапії ендометріозу - естроген-гестагенними препаратами, антигонадотропінами, чистим гастагеном (оргаметрил), а також із застосуванням оргаметрилу з комплексом системної ензимотерапії. Розроблено тактику найбільш ефективного та фізіологічного комбінованого методу лікування безплідності внаслідок зовнішнього ендометріозу з метою відновлення репродуктивної функції (органозберігаюче хірургічне втручання у поєднанні з гормональним лікуванням - оргаметрилом у комплексі з препаратами системної ензимотерапії вобензимом).

На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей

Розглянуто частоту носійства антифосфоліпідних антитіл у жінок із передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти та здорових породілей. За допомогою кореляційного аналізу доведено міцний зв'язок між виявленням різних класів імуноглобулінів та типовими для передчасно відшарованих плацент гістологічними змінами.

Рассмотрена частота носительства антифосфолипидных антител у женщин с преждевременным отслоением нормально расположенной плаценты и здоровых рожениц. С помощью корреляционного анализа доказана тесная связь между обнаружением разных классов иммуноглобулинов и типичными для преждевременно отслоившихся плацент гистологическими изменениями.

Наведено результати імуногістохімічного дослідження стану стероїдних рецепторів у випадку гіперплазії ендометрія у 45 хворих на аденоміоз жінок репродуктивного віку. Виявлено порушення реактивності ендометрія у вигляді нерівномірної та мозаїчної експресії рецепторів до статевих стероїдів в залозах та стромі. Призначення лікування з урахуванням рецепторного статусу ендометрія дозволяє підвищити ефективність лікування та уникнути рецидивів захворювання.

Зазначено, що найважливішою складовою лікування акушерських кровотеч і геморагічного шоку є інфузійно-трансфузійна терапія. Розглянуто ефективність застосування комбінованих гіпертонічних/колоїдних розчинів, зокрема ГіперХАЕС, в інтенсивній терапії геморагічного шоку внаслідок кровотечі в ранній післяпологовий період і в разі позаматкової вагітності. Наведені дані дозволяють зробити висновок щодо ефективності застосування розчину ГіперХАЕС для першочергового відновлення об'єму циркулюючої крові під час лікування гострої гіповолемії та шоку, про що свідчать стабілізація гемодинамічних показників, відновлення свідомості, поява діурезу.

Наведено огляд літератури щодо походження, клінічних проявів і поширеності антифосфоліпідного синдрому (АФС). Показано значну поширеність лабораторних критеріїв АФС серед вагітних із загрозою передчасних пологів і його кореляцію з клінічними проявами тромбофілічного стану.

За наявності синдрому рефрактерних яєчників спостерігаються зміни імунного статусу за типом вторинного імунодефіциту. Проведено вивчення функції імунної системи в обстежених жінок після лікування препаратом енгістол. Запропоноване лікування сприятливо впливало на показники імунітету, а саме: збільшувалися загальне число Т- та В- лімфоцитів і імунорегуляторний індекс та зменшувалася концентрація циркулюючих імунних комплексів. Отже, застосування препарату енгістол для корекції виявлених змін призводить до нормалізації функції імунної системи.